Сероводородні мінеральні ванни типу мацеста, 157 г концентрат для ванн

Сіроводородні мінеральні ванни типу мацеста, 157 г.

Препарат для  сероводорідних ванн складаються з натрію сернистого, калію сернокислого кислого та натрію двовуглекислого (бікарбонату натрію) з розрахунку на 100 л.

Для отримання води типу «мацестянської» до зазначеного набору додають хлорид натрію (0,75—1 кг на 100 л) або ж розводять набір на морській воді

ПОКАЗАННЯ:

1. Захворювання органів опори та руху:

Ревматичні поліартрити (ступля 6-8 місяців після затихання гострих явищ ревматизму);

Захворювання суглобів інфекційного походження (після перенесеного грипу, ангіни та ін.);

Під час поліартритів брутального походження лікування треба починати не раніше ніж три місяці після затихання гострих явищ.

2. Захворювання суглобів неекційного походження:

Дистрофічні поліартрити (викличені переохолодженням, тривалим перебуванням у вогкості, перевтомі, фізичним перенапруженням та іншими порушеннями гігієнічних умов праці та побуту).

3. Різні захворювання хребта (крім спондилоартритів туберкульозого походження).

4. Захворювання кісток (нетокундезного походження, м'язів, сухожиль, зв'язок.

5. Повільна консолідація після переломів кісток.

6. Іммобілізаційні контрактури та інші супутні явища, пов'язані з перенесеним механічним ушкодженням (травматичний рефлекторний синдром).

7. Захворювання серцево-судинної системи:

Міокардидистрофії;

Атеросклерозтичні та міокардитичні міокардіосклерози (у разі недостатності кровообігу не вище ніж I ступеня без явищ грудної жаби та серцевої астми);

Пороги серця (в основному ураження двостулкового клапана у разі порушення кровообігу не вище I ступеня);

Пороги серця ревматичного походження (не раніше ніж за 10-12 місяців після гострого періоду);

Трембангіїт без виражених трофічних розладів;

Залишкові явища тромбофлебіту глибоких вен (лікування сірководорідними ваннами необхідно проводити в умовах стаціонару через 6 місяців після гострого та підгострого періоду) і поверхневих вен (ступля 3 місяці після гострого періоду);

Захворювання периферичних судин типу Рейно та інші типи судинних неврозів.

Гіпертонічна хвороба (без виражених явищ склерозу судин мозку, серця та нирок);

8. Захворювання та наслідки травматичних пошкоджень периферичної нервової системи (неврити, поліневрити, радикуліти, плексити, невралгії тощо).

9. Захворювання та наслідки травматичних пошкоджень спинного мозку та його оболонок (менингомієліти, наслідки поліомієліту, паралічу та парози внаслідок травм спинного мозку).

10. Шкірні захворювання:

Іхтіоз, лускатий лишай (у стадії ремісії);

Почісуха, хронічна кропивниця, шкірний свербіж, хронічні екаєми, дерматози, нейродерміт, псоріаз.

Сероводородні ванни, зрошення й тампони можуть бути з успіхом застосовані й у гінекологічній практиці для лікування хронічних запальних захворювань внутрішніх статевих органів у жінок.

ПРИГОТУВАННЯ

Загальні ванни: перед приготуванням ванни окремо готують робочі розчини натрію сернистого та калію сернокисного кислого, розчиняючи відповідні їх кількості у водопровідній воді, підігрітої до 40-45 °C. Робочі розчини сернистого натрію можуть зберігатися не більш ніж 7 діб. Таблетки двовуглекислого натрію та порошок хлориду натрію розчиняють безпосередньо у ванні.

Ванну наповнюють підігрітою до 36-37 °C водою до об'єму 100 л. Послідовно в ній розчиняють 0,75-1кг хлориду натрію, 20 г двовуглекислого натрію, а приливають по 250 мл розчинів натрію сернистого та калію сернокисного кислого. Після цього воду у ванні треба ретельно перемішати. 

Залежно від характеру захворювання, особливостей його перебігу й індивідуальної стерпності, призначаються загальні ванни на початку курсу лікування тривалістю на 6-8 хвилин, наприкінці — до 10-12 хв.

Курс лікування не має перевищувати 12 ванн, призначених через день або два дні поспіль із перервами на третій, день.

Температура води 34-36 °C. У разі захворювань опорно-рухового апарату вода може бути доведена до 37 °C. Після приймання ванни хворому надається відпочинок упродовж 1,5-2 годин.

Під час приготування сероводорідних ванн на морській воді, на мінеральних водах — бордомі, нарзан, хлорид натрію додавати не треба.

Місцеві ванни: сероводородні процедури, крім загальних ванн, можна застосовувати й у формі місцевих ванн (для рук, ніг), а також у формі душів (для голови, піхвових зрощувань, інгаляцій, примочок, компресів).

Місцеві (ніжні та ручні) сероводородні ванни призначають температури 34-35 °C, підвищуючи її до середини курсу до 37-38 °C.

Тривалість процедури на початку лікування має становити 6-8 хвилин. Тривалість приймання наступних 2-3 ванн необхідно збільшувати на 1-2 хв, доводячи останні до 15 хвилин.

На курс лікування призначається 12-16 місцевих процедур щодня або з перервою на 3-й день.

Приготування ванн з іншою концентрацією:

Для приготування ванни з іншою концентрацією сірководню або з іншим об'ємом води необхідно користуватися таблеток.

Лікування треба починати з ванн слабкої концентрації сіро водню, підвищуючи її за потреби до середньої (100 мг/л) або високої (150 мг.

Примітка до таблиці. Див. фото

Відповідно, з рецептурою на 1 л води вводиться 0,2 г і на 100 л — 20 г натрію двовуглекислого за природної лужності води, рівної 4,1 м/екс. У разі щілин нижче 4,1 м/екв. кількість двовуглецевого натрію збільшується на 16,8 г на кожну одиницю брак лужності в м/екв.

ПРОТИВОПОКАЗАННЯ

Гострі захворювання, що супроводжується підвищенням температури тіла, злоякісні новоутворення, туберкульоз легенів, виражені форми атеросклерозу, вади серця з явищами декомпенсації, захворювань, судин мозку. Захворювання, що супроводжуються кровотечами або схильністю до них, а також хвороби нирок, печінки та жовчних шляхів. До числа протипоказань належать також вагітність, починаючи від 5-6 місяців, і період лактації.

Пря порушення шкірних покривів (захворювання шкіри з порушенням цілісності, свіжі відкриті рани та виразки) на перші ванни кухонну сіль не додають.

У разі хворобливих виразок (варикозного походження або виразок, пов'язаних з обдирувальним андартеринтом) перед зануренням хворого у ванну виразку необхідно укрити липким пластиром або густо змагчати вазеліном або якою-небудь іншою поживною пастою, мазтю. За наявності великих виразок під уражену кінцівку треба підкладати підставку так, щоб кінцівка не занурювати у воду.

Побічні явища, ознаки інтоксикації та запобіжні заходи

У персоналу сероводорідної таблетки, а іноді й у хворих, які приймають процедури, можуть спостерігатися явища інтоксикації: слабкість, запаморочення, нудота, металічний смак у роті, у хворих, крім того, явища серцевої слабкості з порушенням дихання.

У таких випадках необхідно в подальшому, зменшити концентрацію сірководню у ванні або скоротити тривалість процедури, або ж збільшити проміжок між процедурами.

Перевірити вентиляцію приміщення, забезпечивши приплив свіжого повітря і витяжку відпрацьованого повітря, є сірководцем.

Приймання процедур необхідно проводити під контролем лікаря.

УСЛОВЕ ЗБЕРІГАННЯ

Препарат для  сіро-дорідних ванн треба зберігати в сухому місці.